Урок 14

1. Послідовність, принципи й засоби надання першої допомоги. Медична аптечка.

Основні принципи домедичної допомоги:

•     Правильність та доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись);

•     Головне покликання домедичної допомоги – не нашкодити;

•     Швидкість, продуманість, рішучість, спокій.

Домедична допомога – це найпростіші термінові заходи, необхідні для рятування життя і здоров'я потерпілих при ушкодженнях, нещасних випадках та раптових захворюваннях.

Домедична допомога надається в терміновому порядку, оскільки необхідно повернути та/або зберегти найважливіші життєві функції людини до прибуття професійної допомоги. Від того, наскільки уміло і швидко надана домедична допомога, залежить життя потерпілого.

Для набуття необхідних знань та досвіду надання домедичної допомоги необхідно пройти відповідне навчання.

Людина, яка надає допомогу, повинна знати:

•     основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

•     загальні принципи надання домедичної допомоги і її прийоми у відповідності до характеру одержаного потерпілим пошкодження;

•     основні способи перенесення та евакуації потерпілих.

Людина, яка надає домедичну допомогу, повинна вміти:

•     оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги він в першу чергу потребує;

•     забезпечити вільне проходження дихальних шляхів;

•     виконувати штучне дихання та закритий масаж серця і оцінити їх ефективність;

•     тимчасово зупиняти кровотечі шляхом накладення джгутів, пов'язки, пальцевого затиснення судин;

•     накладати пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіках, відмороженні);

•     іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломах кісток, важко забитих місцях, термічному ураженні;

•     надавати допомогу при тепловому і сонячному ударі, гострому отруєнні, несвідомому стані.

Ситуація, що вимагає надання домедичної допомоги, виникає раптово, за умов дефіциту часу та відсутності людей з медичною освітою. Надавати домедичну допомогу потерпілому необхідно швидко, але так, щоб це жодним чином не пошкодило. Слід також чітко дотримуватись певної послідовності дій.

Стан невідкладних небезпечних станів, з якими стикаються працівники:

1.   Електротравма.

2.   Кровотечі.

3.   Алергійні стани.

4.   Травматичний шок.

5.   Опіки.

6.   Переломи.

7.   Тепловий і сонячний удари та ін.

 Послідовність надання домедичної допомоги:

1.  Оцінити ситуацію й усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого і тих, хто надає допомогу (звільнити від дії електричного струму, загасити палаючий одяг тощо).

2.  Оцінити стан потерпілого.

3.  Викликати екстрену (швидку) медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого до найближчого закладу охорони здоров'я.

4.  Повідомити про те, що сталося, власника або уповноважений ним орган чи іншу зацікавлену особу.

5.  Визначити характер і важкість травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його врятування.

6.  Вжити заходів щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити зовнішній масаж серця та штучне дихання, припинити кровотечу, і мобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо).

7.  Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника.

Домедична допомога не може замінити допомогу медичного персоналу, тому повинна надаватися тільки до прибуття екстреної (швидкої) медичної допомоги й суворо обмежуватися лише певними терміновими заходами (штучне дихання, закритий масаж серця, зупинка кровотечі, і мобілізація перелому, перев'язка рани тощо).

Дійти висновку про смерть потерпілого має право лише лікар. Стан потерпілого визначається за наступною схемою:

а) свідомість (у свідомості, без свідомості, адекватний чи ні);

б) наявність пульсу на центральних артеріях (за відсутності – перейти до реанімації);

в) наявність подиху (якщо відсутній, забезпечити штучне дихання);

г) наявність кровотечі та її тип (якщо є – зупинити);

д) наявність переломів.

На основі висновку про конкретний стан потерпілого визначається подальша тактика надання допомоги.

Ознаки основних життєнебезпечних станів:

1.          Клінічна смерть: втрата свідомості, відсутність дихання, відсутність пульсу на сонних артеріях. Відсутність реакції зіниць на світло є додатковою ознакою й не завжди швидко проявляється.

2.          Біологічна смерть: симптоми клінічної смерті плюс трупні плями (починають формуватися через 2–4 години після зупинки серця), трупне задубіння (проявляється через 2–4 години після зупинки кровообігу, досягає максимуму до кінця першої доби й мимовільно проходить на 3–4 добу).

3.          Кома (стійке гноблення свідомості): потерпілий у контакт не вступає, збережені дихання і серцебиття, реакція на біль не цілеспрямована.

4.          Шок: ознаки – блідість,холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості, прискорене дихання і пульс, зниження артеріального тиску. При важкому шоці – блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу.

5.          Артеріальна кровотеча: кров червона, струмінь фонтаном, пульсує. Швидкість крововтрати значна.

6.      Венозна кровотеча: темний колір крові, випливає пасивним струменем без поштовхів.

7.      Капілярна кровотеча: кровоточить уся поверхня рани.

8.      Ознаки теплового удару: сонливість, позіхання, похитування, розлад мови, червоне обличчя, важке дихання.

9.      Ознаки сонячного удару: розбитість, в'ялість, головний біль і запаморочення, розлад зору, шум у вухах, нудота і блювота, почервоніння обличчя, висока температура тіла (понад 38С), дуже часті удари пульсу та дихання.

10.      Закритий перелом: сильний біль при будь-якій спробі руху в кінцівці, деформація кінцівки, набряк у місці перелому. Укорочення кінцівки, поява патологічної рухливості обламків.

11.      Відкритий перелом: ті ж симптоми плюс видимі кісткові обламки. əк правило, ускладнюється кровотечею.

12.      Ознаки харчового отруєння: біль у животі, нудота, блювота, можлива непритомність, іноді судоми м'язів.

 

Перші дії при під час надання медичної допомоги:

1.  Не підкладати нічого під голову!

2.  Згорнути одяг у валик та підкласти під ноги – це полегшить приплив крові до мозку. Не давати людині пити чи їсти, тому що при втраті свідомості людина не може ковтати.

3.  Якщо людина не приходить до тями, перевірити дихання та серцебиття.

4.  У випадку зупинки дихання і серцебиття потрібно робити штучне дихання та закритий масаж серця.

5.  Використання засобів індивідуального захисту під час надання домедичної допомоги.

Дотримання правил особистої безпеки є пріоритетним завданням рятівника під час надання першої допомоги, зокрема з огляду на низку аспектів, а саме:

•     Фізичний стан (травми, поранення, отруєння, транспорт, електрика, газ, вода тощо);

•     Біологічний стан (усіх постраждалих слід вважати потенційно інфікованими на вірусні захворювання).

    Вимоги до медичної аптечки

Аптечка домедичної допомоги – це один з основних елементів охорони та гігієни праці на виробництві, що використовується для надання домедичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці події. Нормативні документи визначають порядок надання домедичної допомоги, але, на жаль, не встановлюють чіткого переліку засобів, якими має надаватись ця допомога.

Аптечка домедичної допомоги має бути на кожному підприємстві, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Нормативно-правові акти не містять уніфікованого підходу щодо укомплектування аптечки на підприємствах.

Склад аптечки залежить від специфіки діяльності підприємства, виробничих факторів, які можуть вплинути на працівників, кількості та віку працівників. Склад аптечки визначає сам власник або уповноважений ним орган щоразу індивідуально, якщо це не встановлено окремими нормативно-правовими актами. Усі працівники мають бути проінформовані про місце зберігання аптечки, її склад та правила користування нею.

На стаціонарних робочих місцях аптечку зберігають у спеціальній шафі в тих місцях, де цього вимагають умови праці. Місця розташування таких засобів повинні бути легкодоступними і відповідним чином позначеними.

Під час роботи в мобільних умовах аптечку зберігають у санітарній сумці або іншому місці, зручному для перенесення, при цьому працівників заздалегідь інформують про місце зберігання аптечки та забезпечують безперешкодний доступ до нього.

Особа, відповідальна за аптечку, раз на три місяці відстежує термін придатності всіх лікарських засобів, якими укомплектовано аптечку. Зіпсовані медикаменти або ті, що вже неможна використовувати через термін придатності, необхідно вилучати.

 

Завдання. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=UUTh_QjgfcA

https://www.youtube.com/watch?v=XNq3A2rw6B8

2. Долікарської  допомога при запорошуванні очей, пораненнях, вивихах, переломах. Припинення кровотечі.

 

Перелом – це порушення цілісності кістки.

Розрізняють закриті переломи (а), коли непошкоджується шкіра, і відкриті (б), коли зламана кістка виступає назовні.

Ознаки перелому:

•     Біль постійний чи такий, що виникає у разі навантаження на ушкоджену кінцівку або при обмацуванні місця перелому;

•     Неможливість  рухів в ушкодженій ділянці;

•     Зміна  форми частини тіла (кінцівки) у ділянці перелому, крововиливи;

•     Ненормальна рухомість кістки в місці перелому.

 

Надаючи першу допомогу, не слід прагнути до корекції деформації кінцівок. Це болісно для потерпілого і загрожує пошкодженням кровоносних судин і нервів. Надання допомоги полягає у забезпеченні повного спокою пошкодженої частини тіла (кінцівки) та усуненні рухомості уламків кісток у місці перелому. Для цього і мобілізується пошкоджена частина тіла, тобто забезпечується її нерухомість. Це досягається накладанням фіксувальної пов'язки.

Стан потерпілого залежить від характеру перелому і може бути досить важким (при переломах кісток черепа, таза, стегна тощо), часто підвищується температура тіла.

Якщо ребра зламані, можуть постраждати легені (проявляється крововиливом). Ознакою перелому хребта часто є параліч. Переломи тазу і кісток хребта часто супроводжуються порушеннями сечовипускання. При переломах кісток черепа часто можлива кровотеча з вух.

 

Завдання. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=uV-GwbFCXpc

Струс мозку

Причини – травматичне пошкодження тканин і діяльності мозку внаслідок падіння на голову, ударів і забиття голови. При цьому можуть виникати дрібні крововиливи і набряк мозкової тканини.

Ознаки – моментальна втрата свідомості, яка може бути короткочасною або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання, пульсу, нудота.

Для запобігання удушенню потерпілого у несвідомому стані від западання язика або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути повернена вбік. На голову кладуть охолоджувальні компреси, за відсутності або порушенні дихання проводять штучне дихання. Потерпілого ні в якому разі не можна намагатися напоїти! За першою можливістю потерпілого треба негайно транспортувати до закладу охорони здоров'я у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення.

Вивих – стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості. Вивихи стаються внаслідок:

різких, надмірних рухів у суглобі;

        у випадках падіння з висоти на витягнуту кінцівку;

        у результаті сильного удару в ділянку суглоба.

        Часто вивихи супроводжуються переломами кісток.

        Ознаки вивиху:

        біль у ділянці ушкодженого суглоба;

        втрата звичайної рухливості суглобі;

        вимушене положення кінцівки;

        зміна форми кінцівки в ділянці суглоба.

Потерпілого необхідно доставити до закладу охорони здоров'я. На час транспортування потерпілого ушкоджений суглоб зафіксувати. Для зменшення болю можна дати потерпілому знеболювальний засіб. Не слід вправляти вивих самостійно.

Розтягуванню та розриванню зв'язок найчастіше піддаються зв'язки, що входять до складу суглобів.

Ознаки такого стану:

        різкий, гострий біль у суглобі;

        рухливість у цьому місці обмежена і супроводжується значними болями;

        припухлість у ділянці суглоба (крововилив у порожнину суглоба).

Потерпілому на місце ушкодження і припухлості прикладають лід, накладають стискуючу пов'язку, забезпечують повний спокій суглоба (у разі необхідності накладається транспортна шина на кінцівку).

За умови відсутності в місці ушкодження перелому чи вивиху – холод на місце удару (рушник, змочений холодною водою, ємкість з льодом) і туга пов'язка на місце крововиливу та спокій ушкодженої частини тіла.

Стискання м'яких тканин може стати причиною розвитку загального тяжкого стану потерпілого. Такі ушкодження трапляються в разі руйнування будівель.

Ознаки стискання м'яких тканин:

•         кінцівка, яку звільнили від стиску, бліда, холодніша за здорову кінцівку;
•       пульс у нижній частині кінцівки не відчувається;
•     спочатку, після вивільнення з-під дії предметів, які тиснуть, загальний стан потерпілого задовільний. Через 6–8 годин настає різке погіршення загального стану: підвищується температура тіла, настає розлад дихання та серцевої діяльності, спрага, блювання; кінцівки холодні, набрякають, набувають синього кольору, на шкірі з'являються крововиливи, пухирі; кінцівка втрачає чутливість.

     Припинення кровотечі

Кров в організмі людини виконує три основні функції:

1.   Подача кисню і основних поживних речовин до тканин організму і виведення продуктів життєдіяльності.

2.   Захист організму від захворювань шляхом вироблення антитіл і захист від інфекцій.

3.   Підтримка постійної температури тіла.

Кровотечі – це пошкодження цілісності кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення.

Кровотечі бувають:

•     зовнішні, коли видно місце, звідки тече кров;

•     внутрішні, коли кров виливається у внутрішні порожнини чи тканини.

Залежно від виду пошкоджених кровоносних судин кровотечі бувають артеріальні, венозні та капілярні. Але в домедичній допомозі варто розрізняти лише дві: критичну та некритичну.

Критична кровотеча – це велика кількість крові, що виходить із тіла і пляма крові швидко збільшується. Якщо така кровотеча наявна з кінцівки постраждалого – використовуйте джгут або турнікет.

Некритичні кровотечі – це невеликі плями крові, що збільшуються повільно. Працювати з такими кровотечами варто вже після того, як ви впевнилися, що у постраждалого немає інших загрозливих життю проблем. Зупиняється така кровотеча стискуючою пов'язкою з бинта.

Не слід забувати про свою безпеку!

Контактувати з потерпілим треба лише в рукавичках.

 

Завдання. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=7yz8CKJ6_34